Paintings on glass by Andriy Khomyk, December 8-23, 2017
by
Так склалось, що я не виставляв своїх робіт тривалий час. I сьогодні, називаючи свою виставку «З ІНШОГО БОКУ», я мав на це кілька причин.
Насамперед – просто технічну, хоч малюнок на зворотньому боці скла вже давно ні для кого не новина. Маючи коріння в творчості багатьох культур і народів, в українському просторі ця техніка набула широкого розголосу, коли на початку 90-х на хвилі культурно-патріотичного піднесення група молодих митців, серед яких був и ваш покірний слуга, в етнографічних розшуках за старовиною заново відкрила цю техніку спершу Галичині, а згодом і всій Україні.
Між автором та глядачем – верства скла, ми по обидва боки. Автор – в паралельній реальності, З ІНШОГО БОКУ. Там все не так, все навиворіт, все ззаду- наперід. Так, як ми колись жили за совєтів. Одне говорили на людях, інше — між своїми.
«З ІНШОГО БОКУ» – це теж здалеку. Близько 20 літ мешкаю за океаном від України, я пережив різні стадії в житті та в малярстві. Туга і безнадія, метання і невпевненість, сумніви в правильності вибору та інше. Якщо «ми одної крові – ти і я», ви мене розумієте. Дехто з моїх співввітчизників дивився і на мене «з іншого боку». Я побував і «зрадником», що поїхав за доларом, і тим, хто рідну мову забув і вже з акцентом розмовляє, і тим, кому «нема чого нас учити, бо це ми тут залишились»… Спитаєте, яке це має відношення до мистецтва? Це мало вплив: я зміг подивитись на те, що вважав цінним і вартим З ІНШОГО БОКУ.
І ось чому ще «З ІНШОГО БОКУ»:
Переживаючи Революцію Гідності здалеку від моєї України,але разом з моїм народом, коли одні гинули під кулями снайперів на Майдані, а інші збирали кошти і пачки, вибухали гнівом і сльозами, день і ніч спостерігаючи за подіями,- ми всі змінились.
І, здавалось, це мало б знайти відображення в мистецтві. І воно знайде. З часом. Наразі – з жалем чи з вибаченням- мушу визнати, моє малярство З ІНШОГО БОКУ. Для мене важливішими залишаються цінності, що не міняються з роками, на які не впливає «безвіз».
Серед моїх робіт ви побачите дві дуже різні категорії. Перша- минуле мого народу. Я завжди кохався в нашій етнографії, звичаях, пісні та фольклорі. Народившись в лемківській родині в серці Галичини, я з дитинства купався в поезії Шевченка і Антонича, в лемківській пісні та героїці козацтва, в колористиці українського вертепу та скромних чарах наївного малярства Никифора. Мої так звані «народні» роботи – мій маленький внесок у могутню велич культури мого народу і, як ви побачите, часто приправлений гумором.
«З ІНШОГО БОКУ»- та частина, для якої я ніколи не вигадав кращої назви як МОДЕРН, навіяна часом дуже різними мотивами- часом теж етнографічними, іноді ретро та літературними рефлексіями. Ці роботи менш ілюстративні та відкриті, ховають більше ніж зображене. Ви побачите там іноді інше, ніж бачу я, а якщо матимете питання- буду радий стати у пригоді.
То ж- погляньмо….